Доступні списки приватних IP-адрес

Приватні IP-адреси – це набір номерів, призначених пристроям, які є частиною приватної мережі, наприклад домашньої чи робочої мережі. Ці IP-адреси недоступні в Інтернеті та використовуються для ідентифікації та зв’язку з пристроями в мережі.

Існує кілька діапазонів приватних IP-адрес, і вони залежать від типу діапазону A, B або C:

  • 10.0.0.0 до 10.255.255.255 (IP клас A)
  • 172.16.0.0 до 172.31.255.255 (IP клас B)
  • 192.168.0.0 до 192.168.255.255 (IP клас C – найпопулярніший)

Для чого використовуються приватні IP-адреси?

Приватні IP-адреси використовуються для ідентифікації пристроїв у приватній мережі та забезпечення зв’язку між ними. Наприклад, якщо у вас є принтер, підключений до домашньої мережі, йому буде призначено приватну IP-адресу, щоб ви могли надсилати на нього документи зі свого комп’ютера або будь-якого іншого пристрою, під’єднаного до тієї ж мережі.

Яка різниця між приватними IP-адресами та публічними IP-адресами?

Загальнодоступні IP-адреси — це унікальні адреси, які призначаються пристроям, підключеним до Інтернету, доступ до яких можна отримати з будь-якої точки світу. З іншого боку, приватні IP-адреси доступні лише з приватної мережі, і до них неможливо отримати доступ з Інтернету.

NAT (Трансляція мережевих адрес) — це технологія, яка дозволяє пристроям із приватними IP-адресами підключатися до Інтернету за допомогою однієї публічної IP-адреси. Це досягається шляхом виконання трансляції адреси між приватною IP-адресою та пов’язаною публічною IP-адресою. Це дозволяє пристроям у локальній мережі спільно використовувати одну публічну IP-адресу для зовнішнього зв’язку. Крім того, NAT також дозволяє пристроям безпечно підключатися до Інтернету, приховуючи їхні приватні IP-адреси від зовнішніх користувачів.